Порушення вимог фінансового контролю

       Основною формою фінансового контролю за особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також певною категорією інших осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року, є подання до НАЗК декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація). У структурі Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року виділено окремий розділ VІІ, в якому зосереджені норми, що передбачають порядок здійснення фінансового контролю за діяльністю певних суб’єктів. Відповідальність за порушення вимог фінансового контролю передбачена в ст. 172-6 КУпАП.

       Згідно диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП притягнення до відповідальності за цією нормою необхідно встановити сукупність таких двох об’єктивних обставин: 1) несвоєчасність подання декларації; 2) відсутність поважних причин щодо неподання декларації у визначений строк.

     Особи уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування зобов’язані подавати такі види декларацій: 1) щорічну декларацію за минулий рік (за період з 1 січня до 31 грудня включно). Така декларація подається щороку у період з 00 год. 00 хв. 1 січня до 00 год. 00 хв. 1 квітня (тобто до 24 год. 00 хв. 31 березня); 2) декларацію, яка подається суб’єктами декларування перед припиненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, передбаченої у п. 1, пп. «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону від 14 жовтня 2014 р. При цьому суб’єкту декларування при звільненні (припиненні діяльності) в поточному році необхідно подати декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями; 3) декларацію після припинення зазначеної вище діяльності. Зокрема, суб’єкт декларування зобов’язаний подати декларацію за попередній календарний рік до 1 квітня наступного року, в якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 1 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року; 4) декларацію суб’єкта декларування, який є особою, що претендує на зайняття відповідної посади. Контроль за своєчасністю подання декларацій здійснюється НАЗК на підставі:

– повідомлень, що надходять від державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, які у встановленому НАЗК порядку, відповідно до ст. 49 Закону від 14 жовтня 2014 р., перевіряють факт подання декларацій суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали

– інформації, що надходить до НАЗК від осіб, які надають допомогу щодо запобігання і протидії корупції (викривачів), стосовно можливого факту неподання або несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування;

 – інформації, що оприлюднюється в ЗМІ, у мережі Інтернет та вказує на можливий факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування;

– самостійного виявлення НАЗК факту неподання або несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування відповідно до даних ЄДРД;

– інформації, що надходить до НАЗК від правоохоронних органів;

– інформації, що надходить до НАЗК від громадських об’єднань, їх членів або уповноважених представників.

       Не належить до поважних причин несвоєчасного подання декларації відсутність інформації про доходи декларанта та його членів сім’ї. При цьому слід зазначити, що в таких випадках особа має довести, що, по перше, вона справді здійснювала дії, спрямовані на отримання відповідної інформації, по-друге, те, що вона не мала такої інформації. Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є закінченим у день подання декларації.

     Відповідно до ч.1 ст.172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

      Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані -

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2 ст.172-6 КУпАП).

     Дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік (ч.3 ст.172-6 КУпАП).

     Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.4 ст.172-6 КУпАП).

      В період  з 01.01.2019 до 30.11.2019 року Монастирищенським районним судом Черкаської області розглянуто 23 справи про вчинення адміністративних правопорушень про порушення вимог Закону України  «Про запобігання корупції» щодо 23 осіб. За результатами розгляду  закрито провадження  про притягнення до адміністративної відповідальності у зв«язку із закінченням на момент  розгляду справи  строків, передбачених ст. 38 КУпАП -  1 справа. Визнано винним, провадження у справі закрито  із закінченням строків накладення адміністративного стягнення щодо 5 осіб. Визнано винним, накладено стягнення у  виді штрафу щодо 15 осіб. Закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності у зв«язку з відсутністю події та складу правопорушення щодо 2 осіб.

                        Суддя                                         Т.І.Діденко