Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
З 1 липня набув чинності закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 2617-VIII від 22 листопада 2018. З'явився новий вид правопорушень, який називається "кримінальний проступок" і покликаний знизити навантаження на органи досудового розслідування. Цей термін у законодавстві з'явився ще у 2012 році, але "запрацював" лише тепер. Унаслідок цих змін 119 складів злочинів і 2 склади адміністративних правопорушень створюють 121 склад кримінальних проступків, які розслідуються у формі дізнання". Це означає, що з 1 липня до Кримінального кодексу України було введено нове поняття "кримінальний проступок", що спростило процедуру розслідувань злочинів невеликої тяжкості.
Кримінальний проступок - це визначені Кримінальним кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення яких передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більш як 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
Видів проступків є безліч (близько 100). Серед них: погроза вбивством; експлуатація дітей; заподіяння легких тілесних ушкоджень; завдання побоїв; жорстоке поводження з тваринами; домагання; перешкоджання законній діяльності журналістів; шахрайство і некваліфіковані крадіжки.
З кримінального кодексу зникає поняття злочин середньої тяжкості, а всі злочини, які раніше так класифікувалися, вважаються нетяжкими. Нова класифікація виглядає так: кримінальні проступки (основне покарання не пов’язане з позбавленням волі, а штраф не перевищує 3 000 нмдг); злочини невеликої тяжкості (основне покарання - до 5 років позбавлення волі або штраф до 10 000 нмдг); тяжкі злочини (основне покарання - до 10 років позбавлення волі або штраф до 25 000 нмдг); особливо тяжкі злочин (основне покарання - понад 10 років позбавлення волі або штраф понад 25 000 нмдг).
Особливість кримінальних проступків у тому, що вони не є злочинами. Тобто за проступок після відбування покарання в людини не буде судимості. Друга особливість – це дізнавачі. Це ті правоохоронці, які займаються конкретно кримінальними проступками. При цьому розслідування кримінальних проступків відбувається за прискореною і спрощеною процедурою. Усі зібрані матеріали дізнання подаються прокурору не пізніше 72 годин з моменту затримання особи. Прокурор зобов'язаний не пізніше трьох днів з моменту отримання матеріалів ухвалити рішення про подальшу долю справи: закрити провадження, повернути його дізнавачу із вказівками і продовженням строку дізнання, звернутися до суду з обвинувальним актом тощо.
Суд після отримання обвинувального акту протягом п'яти днів починає судовий розгляд. У разі затримання обвинуваченого – невідкладно. Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Отже, переваги такого розділення кримінальних правопорушень полягають у скороченні строків розслідування та призначенні до судового розгляду, а також розвантаження слідчих органів досудового розслідування.
Помічник судді
Монастирищенського районного суду А.В.Безелюк
_03_03.png)
