Судовий контроль за виконанням судових рішень

Судовий контроль за виконанням судових рішень

Основний Закон нашої держави чітко встановлює, що судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України, і навіть вказує, що суди не тільки здійснюють правосуддя, а й контролюють виконання судових рішень.

Що стосується обов’язковості судових рішень, то варто нагадати, що ЄСПЛ було постановлене «пілотне» рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04. Суд зазначає, що ця справа стосується існуючої проблеми, яка постійно нагадує про себе, породжуючи порушення Конвенції, які найчастіше виявляє Суд у справах проти України; більше ніж половина рішень, винесених Судом у справах проти України, стосуються питання тривалого невиконання остаточних судових рішень, відповідальність за які несуть органи влади України. Суд зауважує, що одне з перших таких рішень, яке було винесено в 2004 році, ґрунтувалося на фактах, подібних до фактів у цій справі (див. рішення у справі Войтенка).

Справа, яка розглядається, свідчить про те, що питання тривалого невиконання остаточних рішень та відсутності ефективних засобів юридичного захисту в правовій системі України залишаються невирішеними попри той факт, що існують відповідні рішення Суду з чіткими закликами до Уряду вжити необхідних заходів для вирішення таких питань.

Державний виконавець зобов'язаний за власною ініціативою вживати всіх законних заходів задля швидкого та реального виконання рішення, роз'яснювати сторонам їх права і обов'язки. У разі неналежного виконання своїх обов'язків права стягувача, боржника та інших осіб при провадженні виконавчих дій можуть бути захищені шляхом оскарження дій державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби у судовому та позасудовому порядку.

Процесуальний порядок розгляду та вирішення цієї категорії справ визначений розділом VII (статті 447-453 ЦПК України). Правом на звернення зі скаргою до суду наділені сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби при виконанні судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права чи свободи. Відповідну скаргу може бути подано до суду, який  розглянув справу як суд першої інстанції.

Боржник має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно у судовому порядку. Про подання скарги до суду останній повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця  не пізніше наступного дня після  її надходження до суду. Право особи на звернення до суду зі скаргою може бути реалізовано протягом встановленого строку. Згідно із ст. 449 ЦПК України скаргу можна подати до суду в десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права чи свобода, або у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження про відкладення провадження виконавчих дій. Строк, встановлений для звернення зі скаргою, пропущений з поважних причин, може бути поновлено судом. В іншому випадку заява залишається без розгляду.

Розгляд скарги відбувається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка даних осіб, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не  перешкоджають її розгляду. Встановивши, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються,  звільнена з посади (не здійснює відповідно діяльність), він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника. Скарга має бути розглянута протягом десятиденного строку (ст. 450 ЦПК України).

За результатами розгляду скарги суд, у разі встановлення її обґрунтованості, постановляє ухвалу про визнання неправомірними рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби. Цією ж ухвалою суд зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути  порушення (поновити порушене право заявника). Про виконання ухвали, постановленої  за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її оскарження.

Протягом І півріччя 2018 року до Монастирищенського районного суду Черкаської області  надійшло 3 скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця. За результатами розгляду одна скарга задоволена, одна залишена без розгляду, одна залишена без розгляду в частині, а в іншій частині провадження  закрито.

Розгляд судами скарг у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, є однією з форм судового контролю за виконанням судових рішень, виконання яких є складовою частиною цивільного процесу, оскільки провадження у справі завершується виконанням ухвалених у такій справі судових рішень.

Суддя                                                                           Н.В. Мазай