Судова влада повинна активно комунікувати із суспільством

Судова влада повинна активно комунікувати із суспільством, – Голова ВРП

10 листопада 2017 року у столиці за підтримки Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» та Комунікаційного комітету системи правосуддя проходить презентація Концепції прямих зв’язків між суспільством і судовою владою та кращого досвіду судів із впровадження прямих зв’язків між судами та суспільством.

Метою тренінгу є ознайомлення з досвідом вітчизняних судів щодо взаємодії із громадськістю та ЗМІ і презентація Концепції прямих зв’язків між суспільством і судовою владою, схваленої спільним рішенням учасників Комунікаційного комітету системи правосуддя, створеного відповідно до Меморандуму про взаємодію та співпрацю представників системи правосуддя від 10 лютого 2017 року.

З вітальним словом до учасників заходу та усіх судових установ країни звернувся Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк (пряма мова):

– Зміни, які зараз відбуваються у системі правосуддя в рамках судової реформи, покликані відновити суспільну довіру до судової влади, утвердити авторитет правосуддя, гарантувати незалежність, доброчесність і високий професіоналізм суддів.

Для досягнення цілей судової реформи надзвичайно важливим є комунікаційний напрям, формування правильної комунікаційної стратегії.

При Вищій раді правосуддя було утворено Комунікаційний комітет системи правосуддя, до складу якого увійшли очільники Вищої ради правосуддя, Верховного Суду України, Ради суддів України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, Державної судової адміністрації України.

10 лютого 2017 року членами Комунікаційного комітету було підписано Меморандум про взаємодію та співпрацю представників системи правосуддя України, затверджено порядок утворення і регламент діяльності Комунікаційного комітету, механізм дій у разі виникнення ситуацій, що потребують реагування.

21 липня 2017 року спільним рішенням учасників цього Меморандуму як його додаток було затверджено Концепцію прямих зв’язків між суспільством і судовою владою, розроблену відповідно до Висновку № 7 (2005) Консультативної ради європейських суддів «Правосуддя та суспільство».

У своєму Висновку № 7 (2005) КРЄС рекомендує заснувати Програми загальної підтримки європейських судових органів та держав, спрямовані на те, щоб піти далі за надання загальної інформації суспільству у сфері правосуддя та сприяти формуванню правильного сприйняття ролі судді в суспільстві.

КРЄС вважає, що саме суди повинні бути тією інституцією, що організовує програми з метою покращення розуміння та довіри суспільства до системи правосуддя. За рекомендаціями КРЄС паралельно судову раду слід наділити функцією координування різних місцевих ініціатив, а також сприяння національним програмам установлення зв’язків із громадськістю (програми охоплення). Судова рада за допомогою залучених професіоналів може надавати складнішу та ширшу інформацію.

У тому самому Висновку № 7 (2005) КРЄС вказала на роль незалежного органу, яким цілком може бути судова рада чи один з її комітетів, якщо необхідно — за участю спеціалістів у сфері медіа, у вирішенні проблем, пов’язаних із висвітленням судових справ, або складнощів, які виникають у роботі журналістів.

Нарешті, у згаданому Висновку КРЄС, розглядаючи питання нападок на суди чи суддів з боку ЗМІ або політичних чи громадських діячів за допомогою ЗМІ, дійшла висновку, що, хоча сам суд чи суддя мають утримуватися від реагування через ті самі канали, судова рада або судовий орган повинні мати можливість та готовність оперативно й ефективно надати відповідь на такі закиди чи нападки, коли це необхідно.

Зважаючи на євроінтеграційний курс нашої держави та важливість дотримання міжнародних стандартів, слід зазначити, що на важливості правильної комунікації системи правосуддя наголошено і у багатьох інших європейських рекомендаціях.

Так, Планом дій Ради Європи щодо посилення незалежності та неупередженості судової влади, затвердженим 13 квітня 2016 року на 1253-му засіданні заступників міністрів Комітету Міністрів Ради Європи, окремо виділено низку заходів для забезпечення поваги до авторитету судової влади під час критики останньої з боку виконавчої та законодавчої гілок влади:

«Судова влада повинна обрати більш активний підхід щодо роботи зі ЗМІ, а також загалом щодо інформування суспільства, з метою підвищення довіри громадськості до судової влади, уникнення і вирішення непорозумінь стосовно судочинства й окремих справ...

Доречним може бути розгляд можливості щодо створення відповідних служб або призначення речників, які могли б від імені судової влади відповідати на критику та надавати загальні пояснення щодо процесу судочинства».

Розуміючи це, Вища рада правосуддя (а до реорганізації згідно з конституційними змінами – Вища рада юстиції) здійснила масштабну роботу з формування нової інформаційної політики.

Найперше, що зробив новосформований склад Вищої ради юстиції у сфері комунікації, – повністю відкрив доступ до засідань та інформації про діяльність Ради.

Керуючись принципом відкритості та гласності, Вища рада юстиції запровадила онлайн-трансляції засідань Ради, що були доступними громадськості на офіційному веб-сайті. Це було зроблено для того, щоб продемонструвати громадянам, що новостворені органи у сфері судової влади готові до відкритого та чесного діалогу із суспільством.

Вища рада правосуддя продовжує активно розвивати комунікаційний напрям.

Усі засідання Вищої ради правосуддя транслюються в онлайн-режимі на веб-сайті Ради та є доступними кожному.

Серед головних задекларованих принципів комунікаційної взаємодії – партнерство та відкритість Вищої ради правосуддя, що означає волевиявлення до співпраці зі ЗМІ, громадянами, інститутами громадянського суспільства через участь у спільних заходах, брифінгах, конференціях тощо.

У Вищій раді правосуддя періодично проводяться лекції та ознайомчі екскурсії для студентів вищих навчальних закладів, які на власні очі можуть побачити роботу конституційного органу та поспілкуватися з членами Ради і співробітниками секретаріату. Студенти проходять у Вищій раді правосуддя ознайомчу практику, залучаються до волонтерської роботи.

Вищою радою правосуддя започатковано співпрацю зі Школою судової журналістики, яка функціонує при Київському апеляційному адміністративному суді. 6 листопада цього року студенти Школи судової журналістики, майбутні журналісти, відвідали Вищу раду правосуддя із ознайомчою екскурсією.

У Вищій раді правосуддя створюється музей, який має зберегти та передати пам’ять про знакові моменти в історії та розвитку системи правосуддя України.

Ми розуміємо, що для формування довіри та поваги до судової влади дуже важливим є діалог із громадськістю та ЗМІ, який повинен стати постійним. Ми повинні відчувати виклики суспільства і вчасно на них реагувати.

Де потрібно – не втомлюватися роз’яснювати нашу позицію чи позицію суду, а де є така необхідність – змінювати практику організації нашої діяльності, аби суд став справді місцем, де громадянин знайде захист.

Активна комунікаційна робота здійснюється Вищою радою правосуддя не лише стосовно громадськості та ЗМІ, а й усередині системи правосуддя. Надзвичайно важливою є внутрішня комунікація, адже тільки спільними зусиллями органів системи правосуддя, судів та суддів вдасться відновити довіру до суду, вибудувати таку систему правосуддя, яка відповідатиме очікуванням суспільства, інтересам держави та гарантуватиме належні умови для незалежного, безстороннього та ефективного здійснення судочинства суддями.

З метою відновлення довіри до судової влади Вищою радою правосуддя посилено співпрацю та спільну комунікаційну діяльність із Радою суддів України, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Державною судовою адміністрацією України, Національною школою суддів України.

Таким чином, сьогодні є чітке розуміння важливості побудови правильної комунікації для досягнення цілей судової реформи, ефективної імплементації законодавчих та інституційних змін та врешті – відновлення довіри до судової влади, її авторитету в очах громадськості.

При цьому важливо пам’ятати, що реалізувати ці прагнення вдасться тільки спільними зусиллями всіх представників системи правосуддя, об’єднанням навколо спільної мети суддів, співробітників апаратів судів, органів врядування та самоврядування системи правосуддя.