Роз»яснення деяких положень КПК України (укладення угод).

 Роз»яснення деяких положень КПК України (укладення угод).

Процеси демократизації в суспільстві, безумовно, пов’язані з проведенням відповідних законодавчих реформ з метою створення реального механізму забезпечення прав людини і громадянина. Забезпечення цих прав  знайшло відображення у кримінальній та кримінально-процесуальній галузях права, зокрема, в Кримінальному процесуальному кодексі України.

Як відомо, 20.11.2012 року набирав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України, тому вважаємо за доцільне дати роз»яснення деяких положень нового КПК України, а саме таке нововведення, як укладення угод.

У відповідності до ст. 468 КПК України, угоди є двох видів:

1)   угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим;

2) угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.

Аналізуючи ст.ст. 471, 472 нового КПК стає зрозумілим, що в обох вищеназваних угодах суб’єкти їх укладення визначають кваліфікацію злочину, за який буде нести відповідальність підозрюваний (обвинувачений), узгоджують вид і розмір покарання. Наприклад, особа, вчинивши приміром розбій чи грабіж, може відповідати лише за крадіжку, в вчиненні якої зізнається, а потерпілий (прокурор) в свою чергу добровільно погодиться з такою кваліфікацією діяння. Як кваліфікація злочину, так і всі інші питання пов’язані з покаранням, відшкодування заподіяної шкоди тощо будуть вирішуватися згодою потерпілого (прокурора) з підозрюваним (обвинуваченим).

            Угода про примирення чи про визнання винуватості може бути укладена як під час досудового розслідування (ч.1 ст.474 КПК України), так і під час судового провадження (ч.3 ст.474 КПК України).

Умовами укладення угоди про примирення є:

по-перше, згода на це потерпілого і обвинуваченого;

по-друге, укладення такої угоди є можливим лише щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої і середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (ч.3 ст.469 КПК України);

по-третє, така угода може бути укладена до моменту виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку (ч.5 ст.469 КПК України).

Серед прав потерпілого згадується його право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення (ч.4 ст.56 КПК України).

Як вже зазначалося, КПК передбачає і можливість укладення угод між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості. Така угода може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, злочинів середньої тяжкості, тяжких злочинів, та внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається (ч.4 ст.469).

 Як і угода про примирення угода про визнання винуватості може бути укладена до моменту виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до ч. 6 ст. 474 КПК суд перед прийняттям рішення про затвердження угоди зобов’язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суддя                                     Т.І. Діденко