Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов»язків щодо виховання дітей

 «Невиконання батьками або особами, що їх замінюють,

 обов»язків щодо виховання дітей»

На сьогодні в Україні, як і у всьому світі, найвищою цінністю визначено забезпечення прав та свобод людини і громадянина. Особливу увагу приділено неповнолітнім, які є однією з найнезахищеніших верств населення, що обумовлює необхідність створення особливих умов для забезпечення та реалізації їхніх прав.

Сімейний кодекс України (далі – СК України) визначає, що дитина має право на належне виховання, якому кореспондує  передбачений  ст.  150  СК  України  обов’язок  батьків  на  виховання  дитини  та  її  розвиток.  А  саме:  виховувати  дитину  в  дусі  поваги  до  прав  та  свобод  інших  людей,  любові  до  своєї  сім'ї  та  родини,  свого  народу,  своєї  Батьківщини;  піклуватися  про здоров'я  дитини,  її  фізичний,  духовний  та  моральний  розвиток;  забезпечити  здобуття  дитиною  повної  загальної  середньої освіти, готувати її до самостійного життя, зокрема, слідкувати за своєчасним відвідуванням дитиною навчального закладу, контролювати  належне  виконання  навчального  плану,  стежити  за  духовним  та  культурним  розвитком  дитини  і можливістю подальшої адаптації в суспільстві.

Батьки  мають  право  залучати  до  виховання  дитини  інших  фізичних  та  юридичних  осіб.  Фізичні  особи  можуть  бути родичами  дитини  -  дід,  баба,  брати,  сестри  тощо  або  сторонні  особи.  До  юридичних  осіб  можуть  відноситись  різноманітні дошкільні, шкільні та позашкільні навчальні заклади. Залучення до виховання інших осіб не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Це означає, що відповідальність  за  поведінку  дитини  та  шкоду,  заподіяну  нею  покладатиметься  на  осіб,  які  безпосередньо  займались вихованням дитини на цей час, тобто на батьків або осіб, що їх замінюють.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Якщо є обов’язки, то є і відповідальність.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.

Закон України «Про охорону дитинства» (ст. 35), а також Закон України «Про попередження насильства в сім'ї» (ст. 15) вказують, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, або ж вчинили на­сильство в сім'ї, несуть кримінальну, адміністративну або цивільно-правову відповідальність відповідно до законів України.

Адміністративна відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють за порушення прав обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону, передбачена ст. 184 КУпАП.

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає в: 1) ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (ч. 1); 2) вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом (ч. 2); 3) вчиненні неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність (ч. 3). 

Відповідно до ст. 12 КпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. За правопорушення неповнолітніх, які не досягли шістнадцятирічного віку несуть відповідальність батьки або особи, які їх замінюють. Суб'єктом правопорушень є батьки неповнолітнього або особи, що їх замінюють.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Так, на розгляд до Монастирищенського районного суду Черкаської області  в першому півріччі 2014 року надійшло та  розглянуто 3 адмінітсративних матеріали про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, передбачної ст. 184 КУпАП. На винних осіб накладено адміністративне стягнення у виді попередження.

Разом з тим, за вказаний період 2013 року до Монастирищенського районного суду Черкаської області надійшло сім матеріалів про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 184 КУпАП, з яких по 5 матеріалам на осіб накладено адміністративне стягнення у виді попередження, 2 матеріали повернуто для належного дооформлення. Вказана статистика свідчить про  спад в Монастирищенському районі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 184 КУпАП та відповідно належну профілактичну роботу державних органів, покликаних на виконання функцій держави по захисту прав дітей.

     Усі ми повинні створити світ, сприятливий для дітей, світ у якому кожна дитина почуватиметься захищеною, де її думка буде поважатися, де немає місця насильству, світ, який би дав змогу виховати здорове, щасливе, досконале покоління. Оскільки сьогоднішні діти – завтрашні громадяни, то їх захист і розвиток є передумовою майбутнього розвитку людства.

            Суддя Монастирищенського

            районного суду                                                                            Мазай Н.В.